Мені погано, коли я годую грудьми

Звідусіль ми чуємо, як прекрасно годувати грудьми, яке задоволення отримує від цього мама, яку користь отримує дитина. Але якщо у мене не так, і мені погано, коли я годую грудьми? Я погана мама?

Ні! Це іноді трапляється такий злий жарт наших гормонів.

Що таке D-MER?

Стан, коли жінка переживає раптову зміну настрою, негативні емоції під час годування грудьми, на щастя, досить рідкісний, і називається дисфоричним рефлексом викиду молока (D-MER). Зазвичай ця емоційна реакція виникає раптово, коли дитина смокче груди, перед відчуттям «припливу» молока і триває протягом кількох хвилин, найчастіше до 2 хвилин. Цей стан пов’язують з реакцією тіла на різке і сильне падіння рівня допаміну, яке супроводжує підвищення рівню окситоцину (який, як ми знаємо, допомагає виводити молоко з грудей) та підвищення рівню пролактину, що йде після нього. Важливо усвідомлювати, що D-MER – це не психологічна реакція на грудне вигодовування, а саме не дуже коректна фізіологічна реакція гормонів. Її неможливо свідомо контролювати чи змінити, але у важких випадках вона може піддаватися медикаментозному лікуванню. D-MER не пов’язаний з психологічним станом матері, також не має стосунку до її відношення до дитини чи бажання годувати грудьми.

Які відчуття можуть бути?

Що може відчувати мама, яка каже «мені погано, коли я годую грудьми»? Ці симптоми можуть починатися, як незвичні «тривожні» відчуття у животі, схожі на нудоту. Потім швидко наростає смуток, пригнічений настрій, тривога, неспокій, дратівливість, розчарування чи зневіра. Інтенсивність негативних емоцій різна у різних випадках, від легкого смутку і тривоги до важких переживань, впритул до відчаю та жахливих думок. Такі емоції та думки могли б наштовхнути на думки про післяпологову депресію (і багато хто з мам саме це і думають), якби не та обставина, що все це відчувається лише під час безпосередньо годування або зціджування молока. Весь інший час емоції звичайні – є і радість, і задоволення, і втома, звичайно, це ж післяпологовий період.

Отже, я не божеволію, якщо мені погано, коли я годую грудьми?

Багатьом мамам вже значно полегшує стан усвідомлення того, що саме відбувається при D-MER. Що це особливість функціонування гормонів, а не емоційна чи психічна проблема, що вона не одна стикається з такими відчуттями. Також допомагає розуміння, що це не хвороба й не становить небезпеки а ні для жінки, а ні для дитини.

Чим можна собі допомогти пережити стан D-MER?

• Дізнайтеся більше про дисфоричний рефлекс виділення молока (D-MER). Дуже гарний ресурс, де зібрана максимальна кількість інформації про нього, знаходиться за посиланням. Ресурс англійською мовою, але дуже гарно перекладається навіть гугл-перекладачем.
• Багатьом мамам допомагає переживати негативні емоції розуміння того, що ці відчуття дуже короткотривалі, що це скоро мине і пригнічений стан ненадовго. Також варто знати, що з часом інтенсивність відчуттів стає легшою частіше за все, і у більшості жінок за кілька місяців це явище поступово зникає.
• Дбати про себе! Деякі джерела вказують, що посилювати симптоми може зневоднення, стрес, виснаження, надмірне вживання кофеїну, зниження рівня глюкози в крові. Тому варто відстежувати, що може впливати саме у вашому випадку. І навпаки, додатковий відпочинок, вживання більшої кількості води, фізична активність – прогулянки, танці чи заняття спортом, вчасна і достатня їжа, підтримка рідних, консультантки з грудного вигодовування, інших жінок, які переживали подібні відчуття – можуть допомогти полегшити стан.
• Якщо ж симптоми дуже важкі, зверніться до лікаря за допомогою і лікуванням! В нашій країні потрібними компетентними спеціалістами можуть бути неврологи або ендокринологи, які призначать у разі потреби відповідні фармацевтичні препарати. Знизити вираженість симптомів можуть ліки, які впливають на рівень допаміну в крові. Серед них багато тих, які сумісні з грудним вигодовуванням.

А може, мені потрібно завершити годування?

Іноді, на жаль, коли мама переживає важкий D-MER, але не отримує достатньо підтримки і допомоги від сім’ї, спеціалістів та лікарів, вона може прийняти рішення про завершення годування. Розмірковуючи над таким складним рішенням, варто зважити всі обставини –

• ризики для дитини та здоров’я самої мами від відсутності грудного вигодовування
• доступність інформації про її стан
• підтримку, яку мама може отримати
• лікування у разі потреби

Дуже хочу побажати мамам, які стикнулися з проблемою D-MER, отримати допомогу, підтримку і розуміння від оточення!

Авторка: Маргарита Лежепекова, консультантка з грудного вигодовування

Джерела:
https://d-mer.org/